суботу, 23 травня 2015 р.

Чого бідний? Бо дурний...

Таку приказку я пам'ятаю з дитинства. Сьогодні зрозумів, що найкраще вона стосується українців у сфері хабарництва. Бо саме наша народна дурість "узаконила" кругову систему давання і вимагання хабарів. І саме корупція і згода з нею робить нашу країну економічно паралізованою. Хоча по розуму і працьовитості не поступаємося найрозвиненішим західним країнам. Я бачив багато успішних українців на Заході, які мусіли виживати на батьківщині. Цікаво що вони "зі скрипом", все ж робилися законослухняними на дорогах, бо хабар – дорожче собі. Звичайно, недосконалість законодавства є теплицею корупції. Тому мусимо намагатися обирати до Ради фахівців. 
Цікаво, що найбагатші країни світу сьогодні - це країни з найнижчим рівнем корупції. Цікаво що всі вони зазнали значного впливу західного християнства і протестантизму зокрема. 
Коли є проблема, вирішення якої ускладнено державними органами, до якого бога звертаються українці - до Ягве чи до Мамони? Нажаль до Бога Творця рідше...
Біблійні слова про хабарництво відкривають а) древність цієї професії і б) Боже застереження з наслідками для людини і в) жорстокість Божої справедливості.
Ось тільки декілька уривків Святого Письма до теми:
- А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих. (Вихід 28,8)
- Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його. (Приповiстi 29:4)
- Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. (Приповiстi 17:23)
- Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. (Екклезiяст 7:7). 

четвер, 21 травня 2015 р.

ЧОМУ ВОЗНЕСІННЯ ІСУСА КРАЩЕ ДЛЯ НАС

Сьогодні Східна і багато євангельських церков святкують Вознесіння Ісуса.
Отдже уже 40 днів від Воскресіння і за 10 до спомину сходження Духа. Про цей день Ісус не задовго до суду сказав учням, що "краще для вас, щоб пішов Я" (Ів.16,7).
Чому краще?
Бо лише тоді прийде Дух - Бог, який наповнить послідовників силою, мужністю, знанням, прагненням любити, не властивою людині здібністю творити єдність багатьох протилежностей (церкву).
А ще краще, бо в Христі маємо "Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. " (І Ів.2,1).

неділю, 10 травня 2015 р.

Сьогодні День матері

Сьогодні День матері, а отже свято усіх бабусь, матерів, майбутніх матерів і взагалі усіх дівчаток і жінок, адже навіть не народивши, вам даний Богом унікальний, неповторний і незамінимий дар - бути жінкою. З чим вас і вітаю. Свято День матері глибоко біблійне у своїй суті, адже підкреслює саму серцевину жіночого покликання - дарувати життя, зберігати життя, плекати життя. 
Мені сумно, що вітання сьогодні не просто обрамленні згадуванням війни, а й відбуваються у час війни. У забороненому післявоєнному романі Василия Гроссмана, "Жизнь и судьба" є особливе речення:
Всі люди винні перед матір'ю, яка втратила на війні сина, і марно намагаються оправдатися перед нею впродовж історії людства. 
Тому моє перше побажання шановні жінки - щоб вам не довелось відправляти свої дітей, синів і дочок, внуків і чоловіків на війну. 
Про це ж і наша молитва разом з церквою. 
Моє друге побажання - ви, матері, формуєте душу грядущого покоління.
Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою Приповістки 1,8-9. 
Цей вінок і намисто ви зодягаєте своїми словами і вчинками, досвідом і почуттями, які ви розділяєте зі своїми дітьми .  Шануйте Бога, вашого Творця - ваша побожність і любов неповторні у відданості і щирості. Бо вам подаровано Отцем бути Його дочкою. 
Дитячий хор Ірпінської біблійної церкви вітає матерів


середу, 6 травня 2015 р.

ПСАЛОМ 50: НЕТОЛЕРАНТНЕ ПОСЛАННЯ ДО ЦЕРКОВНИХ ГРІШНИКІВ

А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу свою уважає, Боже спасіння йому покажу! (Псалми 50:16-23)
Чого мова йде саме про церковного грішника?
  • Бо вдає з себе релігійного - проповідує, розповідає, може і благовістить;
  • Чого вдає? Бо його віра оральна – видна лише по релігійних словах і промовах. Вчинки життєві говорять про не визнання Господнього повеління і непокору Божому Слову. 
  • Повторює ради власної вигоди (заробітку) чи власного задоволення (пожадливості) усе, чим грішать ті, хто Бога не знає і не визнає. 
  • Легко осуджує ближнього, особливо якщо той виявляє якість духовні устремління більші як він.
  • Вважає що Бог по благодаті все прощає – крізь пальці дивиться на його нечестиві вчинки, які стали його нормальним життям.
  • Вважає що гріх це хоч і погано але зовсім не страшно, бо є милуюча жертва Ісуса.
  • Ігнорує новозаповітне вчення про освячення від нечестивих справ і не прагне наслідувати Ісуса – лише використовувати. 
  • Забуває, що Вічний і Незмінний Бог то остання інстанція, далі апелювати нікуди і нікому. 
  • Забув, що з Богом ніякими десятинами і приношеннями гріх залагодити не вдасться, бо Його суд наскільки ж справедливо суворий, наскільки милосердна Його благодать. 

ВИХІД Є

  1. Щоденно каятися у гріхах і переступах і вдячно приймати прощення і милість від Господа. 
  2. Усі! свої вчинки у бізнесі і дозвіллі, у родині і хоббі орієнтувати і звіряти з Богом і Його словом. 
  3. Жити життям вдячної залежності від Божої ласки і Його волі. 


Господи Ісусе, це я грішний. Це я переступаю Твоє слово, навчаючи при цьому інших. Пробач мій непослух і лицемір'я, мої злочини проти Твоєї любові і благодаті. Пробач за зверхнє і погордливе відношення до ближніх, визнаю, що це Тебе, Творця зневажаю.
 Дай мені відвагу не переставати визнавати свою провину, яка б вона не була і приходити в упокоренні до Тебе. І прошу сили слухатися Твого Слова як би мені не подобалися спокусливі думки і слова інших. Дякую тобі за силу Ісусової смерті і воскресіння та за Духа Твого Доброго. 

Молитва "Отче наш" і дієва єдність церкви

Мене сьогодні особливо зачепив і надихнув роздум - пояснення Кипріяна (250 р.) початок молитви "Отче наш".
Насамперед Учитель миру і Наставник єдності не бажав, щоб молитва звершувалася особисто та індивідуально, так, немов той, хто молиться, тільки за себе молився. Справді, ми не говоримо ні “Отче мій, що єси на небесах” ні “хліба мого насущного дай мені сьогодні”; кожен з нас не просить про прощення тільки свого боргу, не молиться, щоб тільки самому не бути введеним у спокусу і визволеним від лукавого. У нас всенародна і спільна молитва, і коли ми молимося, то молимося не за когось одного, але за весь народ, тому що ми – весь народ є одне.
Не знаходжу кращих слів, щоб пояснити множину у молитовному зразку Ісуса. Єдність громади, взаємозв'язок і взаємотурбота характерні живому і помісному тілу Христовому. Справи продовжують молитви. А що, якщо молитви сучасних християн індивідуалістичні, а традиції осмисленного повтору Ісусового прикладу нема? То і справи перейняті собою і клопотання до Господа про себе головним чином. Де тоді громада - зібрання народу Божого? У неділю, святково зібрані і усміхнені - приготовлені і навчені співаки співають, пастори навчають (така їхня доля або робота). А чи є хліб щоденний у ближнього? А чого немає ймовірно спокушеного? А як з гнівом і підступом ближнього? А кого це сильно цікавить, головне щоб я більш менеш виглядав і богослужіння не було нудним.
За Ісусовим прикладом виявляється навіть до Господа я насамперед приходжу як частин цілого. Я ЧАСТИНКА ЦІЛОГО! Одна і не особливо значна, але цінна в Божих очах. І все ж частинка.
Сучасним християнам по-новому треба вчитися старій молитві. Щоб закарбовувати у свідомості, пам'яті і ментальності, що МИ - ЧАСТИНА НАРОДУ БОЖОГО, до нього належимо, про нього турбуємося, бо "МИ - ВЕСЬ НАРОД Є ОДНЕ".

понеділок, 4 травня 2015 р.

ПСАЛОМ 49: НЕТОЛЕРАНТНЕ ПОСЛАННЯ ДО ЗАМОЖНИХ

Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине. Пс.  49,21

Жити розумно згідно з автором псалму це: 
- жити у свідомості того, що людина належить Богові і залежить від Нього;
- пам'ятати про неминучу смерть;
- не жити самозакохано і самонадіяно
- розуміти, що майно і кошти мають тимчасову цінність. 


суботу, 2 травня 2015 р.

18 РОКІВ ТОМУ...

... почалася війна в Алжирі, Білл Клінтон вдруге став президентом, з’явилося вперше ДВД, королева Британії відкрила свій сайт, два великі землетруси на Кавказі та Близькому Сході забрали життя майже трьох тисяч людей, загинула принцеса Діана, Білорусь і Росія офіційно заключили союз… Таким в історію увійшов 1997 рік. 
А ще в цьому році Бог через Костянтина та Анжелу Гончарових покликав до життя помісну Церкву, Біблійну, Ірпінську… Якою пам'ятається мені церква на початку? Сімейною - спілкування родинами, свята для сімей. Відкритою - до дітей і молоді, до гостей, до усіх. Біблійною – все, що робилося або що не робилося служителі запитували себе - а що вчить Біблія? Але ж інші роблять ось так і так... А вчення біблійне дозволяє нам чи забороняє нам, чи надає нам своє право вибору робити так і так. 
У 2002 другому році з огляду на мрії і бачення церкви ми розпочали спорудження нашого церковного приміщення. Ми бачили і бачимо його як багатофункціональне приміщення, яке щоденно використовується дітьми і підлітками, молодими людьми і сім'ями, чоловіками і жінками, усіма, хто шукає щоб служити чи потребує щоб послужили йому. Ми молимося і жертвуємо щоб довершити почату справу, адже відчуваємо серйозну необхідність усієї споруди. 
Річниця – то подія значна, вартна подяки Господеві, бо через 18-річне служіння тисячі людей почули про Спасителя Ісуса, більше двох сотень прийняло рішення стати Його послідовниками, тисячі молодих людей та дітей через спортивні, культурні та просвітні заходи могли дотикнутися до духовно-здорової атмосфери. 
У видінні апостолу Івану Господь дав наступне послання для церкви: 
І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить. Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся...  Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав. (Об'явлення 3:7-8,11) 
Так, у нас сьогодні в місті, в країні відкриті двері - не ми, Господь їх відкрив. Це означає що життя і праця церкви зфокусовувана на тому, щоб вести якнайбільше людей до близьких і зростаючих стосунків з Спасителем Ісусом Христом. 
За ці рокаи наша церква стала найбільшою релігійною громадою в Ірпені і це означає що Господь Ісус доручає нам ще більше відповідальності – світло Його вчення проголосити кожному, хто ще близько не знає Ісуса, любов і милосердя принести у доми й родини, які мають особливі потреби. Ми можемо бути слабкі з огляду на те, як швидко росте і змінюється наше місто, але сила Господа і істина Його Слова утверджує нас. На нас лежить відповідальність бути ради Господа Ісуса найкращими в місті працівниками і вчителями, учнями і студентами, підприємцями і благодійниками щоб люди бачачи наше життя і вчинки прославляли нашого небесного Отця. Бо ми, Ірпінська Біблійна Церква є Божим світильником, світло якого відкриває хрест Ісуса, Його спасіння, Його правду людям Ірпеня, Бучі, Госптомеля, Ворзеля, Києва і далі.