вівторок, 1 вересня 2015 р.

ХВАЛИТИ БОГА ОЗНАЧАЄ ДУМАТИ ПРО БОГА

«Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу! Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом! Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!»
Псалми 100:1-5 

Щоб хвалити Бога я маю думати про Нього. Причина того, що ми мало хвалимо Бога в тому, що ми рідко і поверхнево думаємо про свого Творця й Спасителя. 
Якщо я часто прошу в Бога – чи не є це думанням про Нього? Ні, бо коли у біді чи потребі людина просить, вона думає про себе.  
ПСАЛОМ 100 вказує, що думати про Бога і хвалити Його сприяє розуміння того, що Він наш Творець і що ми існуємо бо Він добрий, а також розуміння що ми належимо Йому, ми частина Його власності - Церкви. А ще справжня хвала виявиться у радості й пісні. 

понеділок, 13 липня 2015 р.

ЦЕРКВА У СУСПІЛЬСТВІ: ПОГЛЯД З ВИСТОТИ 18-ТИ СТОРІЧ



Неймовірний уривок одного з найулюбленіших текстів ранньохристиянської церкви невідомого автора - апологета "Послання до Діогнета". Цьому тексту понад 18 сторіч а він сучасний, гострий, свіжий, актуальний. Жоден інший текст так просто, глибоко і проникливо не описує парадоксальну природу церкви у суспільстві:

"Християни не відрізняються від інших людей ні країною, ні мовою, ні життєвими звичаями. Вони не населяють якихось-небудь особливих міст, не вживають якоїсь незвичної мови, і проводять життя, яке ні чим не відрізняється від інших. Тільки їхнє вчення не є плід думки або винахід людей, що шукають новизни; вони не схильні до якогось вчення людського як інші. Але, живучи в гелленських і варварських містах, яке кому дісталося, і, дотримуючись звичаїв тих мешканців в одязі, у їжі та й у всьому іншому, вони представляють дивний і воістину, неймовірний спосіб життя. 
Живуть вони у своїй батьківщині, але як прибульці; мають участь у всім, як громадяни, і все терплять як чужинці. Для них усяка чужа країна є батьківщину, і всяка батьківщина – чужа країна. Вони одружуються, як і всі, народжують дітей, тільки не кидають їх. Вони в плоті, але живуть не по плоті. Перебувають на землі, але є громадяни небесні. Покоряться ухваленим законам, але своїм життям перевершують самі закони. Вони люблять всіх і всіма бувають переслідувані. Їх не знають, але засуджують, страчують їх, але вони животворяться; вони бідні, але багатьох збагачують. Усього позбавлені, і у всім процвітають. Безчестять їх, але вони цим прославляються; поширюють на них наклепи, і вони виявляються праведні; лихословлять, і вони благословляють; їх ображають, а вони відплачують повагою: вони роблять добро, але їх карають, як лиходіїв; і покарані, радіють, начебто їм давали життя. Юдеї озброюються проти них як проти іноплемінників, і гелени переслідують їх, але вороги їхні не можуть сказати, за що їх ненавидять.
Словом сказати: що в тілі душа, то у світі християни. Душа поширена по всіх членах тіла, і християни по всіх містах світу. Душа хоча й в тілі, але вона не тілесна, так і християни живуть у світі, але вони не від світу. Душа, будучи невидима, знаходиться у видимому тілі; так і християни, перебуваючи у світі, видимі, але Богошанування їхнє залишається невидимим. Плоть ненавидить душу й воює проти неї, тому що душа забороняє їй віддаватися чуттєвим втіхам: так і світ ненавидить християн, від яких він не терпить ніяких образ, - лише за те, що вони озброюються проти його грішних задоволень. Душа любить плоть свою й члени, незважаючи на те, що вони ненавидять її, і християни люблять тих, які їх ненавидять. …Таке славне їхнє положення, у яке Бог призначив їх і від якого їм відмовитися не можливо..."

понеділок, 1 червня 2015 р.

ДВА СМЕРТЕЛЬНІ ГРІХИ БАТЬКІВ ПРОТИ СВОЇХ ДІТЕЙ

Роздуми над Словом у Міжнародний день захисту дітей

Чи ж жінка забуде своє немовля...? Ісаї 49:15
Перший гріх більше як очевидний бо абсурдний. Тому пророк Ісайя і задає риторичне питання - ні, це не нормально, щоб мама забула свою дитину. І все ж маємо визнати, що в Україні достатньо матерів і татів, які покидають своїх дітей, накликаючи на себе Божий справедливий суд (Малахії 3:5). У рідких випадках відмовляються при народжені чи підкидують. Але найпоширеніша форма відречення - це алкогогольна або наркотична залежності.  Діти таких батьків покинуті напризволяще і у кращому разі сусіди опікують ними, а в гіршому - вони робляться малолітніми бомжами і злочинцями. Думаю для церкви є поле діяльності в організації денного центру для служіння таким дітям: домогти виконати домашнє завдання, нагодувати, соціалізовувати через здорове дозвілля, християнську етику. 

Другий 'смертний' гріх батьків проти дітей здійснюється тоді, коли батьки 'боготворять' своїх дітей. Це особлива форма релігійного атеїзму, коли дитина займає місце Бога. Ради неї батьки готові на все - від потурання в усіх примхах до оплати випивки і хабарів, щоб 'відкупити' своїх злочинних діток від тюрми. 
Цей гріх підвладний усім, і священнослужителям в тому числі. Ось історія Ілії – його дорікає сам Господь Бог:
Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм. (1-а Самуїлова 2:29)
... Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх. (1-а Самуїлова 3:13)
Щоб батькам зберегти себе від гріха боготворення дітей, їм найперше потрібно понад усе любити Бога і Його Слово і шанувати Бога служачи різним людям. І по-друге, люблячи дітей не терпіти гріхи, до яких вони схиляються. Виховне слово має неабияку вагу і особистий приклад можуть допомогти. Коли батьки не можуть 'справитися' з гріхами своїх дітей вони повинні мати мужність і не соромитись просити про допомогу. 

Шановні батьки - захистіть своїх дітей від безцільного і безбожного майбутнього - вкажіть їм на дорогу до Бога, до Правди, бо так вони знайдуть повноцінне життя.  

субота, 23 травня 2015 р.

Чого бідний? Бо дурний...

Таку приказку я пам'ятаю з дитинства. Сьогодні зрозумів, що найкраще вона стосується українців у сфері хабарництва. Бо саме наша народна дурість "узаконила" кругову систему давання і вимагання хабарів. І саме корупція і згода з нею робить нашу країну економічно паралізованою. Хоча по розуму і працьовитості не поступаємося найрозвиненішим західним країнам. Я бачив багато успішних українців на Заході, які мусіли виживати на батьківщині. Цікаво що вони "зі скрипом", все ж робилися законослухняними на дорогах, бо хабар – дорожче собі. Звичайно, недосконалість законодавства є теплицею корупції. Тому мусимо намагатися обирати до Ради фахівців. 
Цікаво, що найбагатші країни світу сьогодні - це країни з найнижчим рівнем корупції. Цікаво що всі вони зазнали значного впливу західного християнства і протестантизму зокрема. 
Коли є проблема, вирішення якої ускладнено державними органами, до якого бога звертаються українці - до Ягве чи до Мамони? Нажаль до Бога Творця рідше...
Біблійні слова про хабарництво відкривають а) древність цієї професії і б) Боже застереження з наслідками для людини і в) жорстокість Божої справедливості.
Ось тільки декілька уривків Святого Письма до теми:
- А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих. (Вихід 28,8)
- Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його. (Приповiстi 29:4)
- Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. (Приповiстi 17:23)
- Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. (Екклезiяст 7:7). 

четвер, 21 травня 2015 р.

ЧОМУ ВОЗНЕСІННЯ ІСУСА КРАЩЕ ДЛЯ НАС

Сьогодні Східна і багато євангельських церков святкують Вознесіння Ісуса.
Отдже уже 40 днів від Воскресіння і за 10 до спомину сходження Духа. Про цей день Ісус не задовго до суду сказав учням, що "краще для вас, щоб пішов Я" (Ів.16,7).
Чому краще?
Бо лише тоді прийде Дух - Бог, який наповнить послідовників силою, мужністю, знанням, прагненням любити, не властивою людині здібністю творити єдність багатьох протилежностей (церкву).
А ще краще, бо в Христі маємо "Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. " (І Ів.2,1).

неділя, 10 травня 2015 р.

Сьогодні День матері

Сьогодні День матері, а отже свято усіх бабусь, матерів, майбутніх матерів і взагалі усіх дівчаток і жінок, адже навіть не народивши, вам даний Богом унікальний, неповторний і незамінимий дар - бути жінкою. З чим вас і вітаю. Свято День матері глибоко біблійне у своїй суті, адже підкреслює саму серцевину жіночого покликання - дарувати життя, зберігати життя, плекати життя. 
Мені сумно, що вітання сьогодні не просто обрамленні згадуванням війни, а й відбуваються у час війни. У забороненому післявоєнному романі Василия Гроссмана, "Жизнь и судьба" є особливе речення:
Всі люди винні перед матір'ю, яка втратила на війні сина, і марно намагаються оправдатися перед нею впродовж історії людства. 
Тому моє перше побажання шановні жінки - щоб вам не довелось відправляти свої дітей, синів і дочок, внуків і чоловіків на війну. 
Про це ж і наша молитва разом з церквою. 
Моє друге побажання - ви, матері, формуєте душу грядущого покоління.
Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою Приповістки 1,8-9. 
Цей вінок і намисто ви зодягаєте своїми словами і вчинками, досвідом і почуттями, які ви розділяєте зі своїми дітьми .  Шануйте Бога, вашого Творця - ваша побожність і любов неповторні у відданості і щирості. Бо вам подаровано Отцем бути Його дочкою. 
Дитячий хор Ірпінської біблійної церкви вітає матерів


середа, 6 травня 2015 р.

ПСАЛОМ 50: НЕТОЛЕРАНТНЕ ПОСЛАННЯ ДО ЦЕРКОВНИХ ГРІШНИКІВ

А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу свою уважає, Боже спасіння йому покажу! (Псалми 50:16-23)
Чого мова йде саме про церковного грішника?
  • Бо вдає з себе релігійного - проповідує, розповідає, може і благовістить;
  • Чого вдає? Бо його віра оральна – видна лише по релігійних словах і промовах. Вчинки життєві говорять про не визнання Господнього повеління і непокору Божому Слову. 
  • Повторює ради власної вигоди (заробітку) чи власного задоволення (пожадливості) усе, чим грішать ті, хто Бога не знає і не визнає. 
  • Легко осуджує ближнього, особливо якщо той виявляє якість духовні устремління більші як він.
  • Вважає що Бог по благодаті все прощає – крізь пальці дивиться на його нечестиві вчинки, які стали його нормальним життям.
  • Вважає що гріх це хоч і погано але зовсім не страшно, бо є милуюча жертва Ісуса.
  • Ігнорує новозаповітне вчення про освячення від нечестивих справ і не прагне наслідувати Ісуса – лише використовувати. 
  • Забуває, що Вічний і Незмінний Бог то остання інстанція, далі апелювати нікуди і нікому. 
  • Забув, що з Богом ніякими десятинами і приношеннями гріх залагодити не вдасться, бо Його суд наскільки ж справедливо суворий, наскільки милосердна Його благодать. 

ВИХІД Є

  1. Щоденно каятися у гріхах і переступах і вдячно приймати прощення і милість від Господа. 
  2. Усі! свої вчинки у бізнесі і дозвіллі, у родині і хоббі орієнтувати і звіряти з Богом і Його словом. 
  3. Жити життям вдячної залежності від Божої ласки і Його волі. 


Господи Ісусе, це я грішний. Це я переступаю Твоє слово, навчаючи при цьому інших. Пробач мій непослух і лицемір'я, мої злочини проти Твоєї любові і благодаті. Пробач за зверхнє і погордливе відношення до ближніх, визнаю, що це Тебе, Творця зневажаю.
 Дай мені відвагу не переставати визнавати свою провину, яка б вона не була і приходити в упокоренні до Тебе. І прошу сили слухатися Твого Слова як би мені не подобалися спокусливі думки і слова інших. Дякую тобі за силу Ісусової смерті і воскресіння та за Духа Твого Доброго.