суботу, 2 травня 2015 р.

18 РОКІВ ТОМУ...

... почалася війна в Алжирі, Білл Клінтон вдруге став президентом, з’явилося вперше ДВД, королева Британії відкрила свій сайт, два великі землетруси на Кавказі та Близькому Сході забрали життя майже трьох тисяч людей, загинула принцеса Діана, Білорусь і Росія офіційно заключили союз… Таким в історію увійшов 1997 рік. 
А ще в цьому році Бог через Костянтина та Анжелу Гончарових покликав до життя помісну Церкву, Біблійну, Ірпінську… Якою пам'ятається мені церква на початку? Сімейною - спілкування родинами, свята для сімей. Відкритою - до дітей і молоді, до гостей, до усіх. Біблійною – все, що робилося або що не робилося служителі запитували себе - а що вчить Біблія? Але ж інші роблять ось так і так... А вчення біблійне дозволяє нам чи забороняє нам, чи надає нам своє право вибору робити так і так. 
У 2002 другому році з огляду на мрії і бачення церкви ми розпочали спорудження нашого церковного приміщення. Ми бачили і бачимо його як багатофункціональне приміщення, яке щоденно використовується дітьми і підлітками, молодими людьми і сім'ями, чоловіками і жінками, усіма, хто шукає щоб служити чи потребує щоб послужили йому. Ми молимося і жертвуємо щоб довершити почату справу, адже відчуваємо серйозну необхідність усієї споруди. 
Річниця – то подія значна, вартна подяки Господеві, бо через 18-річне служіння тисячі людей почули про Спасителя Ісуса, більше двох сотень прийняло рішення стати Його послідовниками, тисячі молодих людей та дітей через спортивні, культурні та просвітні заходи могли дотикнутися до духовно-здорової атмосфери. 
У видінні апостолу Івану Господь дав наступне послання для церкви: 
І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить. Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся...  Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав. (Об'явлення 3:7-8,11) 
Так, у нас сьогодні в місті, в країні відкриті двері - не ми, Господь їх відкрив. Це означає що життя і праця церкви зфокусовувана на тому, щоб вести якнайбільше людей до близьких і зростаючих стосунків з Спасителем Ісусом Христом. 
За ці рокаи наша церква стала найбільшою релігійною громадою в Ірпені і це означає що Господь Ісус доручає нам ще більше відповідальності – світло Його вчення проголосити кожному, хто ще близько не знає Ісуса, любов і милосердя принести у доми й родини, які мають особливі потреби. Ми можемо бути слабкі з огляду на те, як швидко росте і змінюється наше місто, але сила Господа і істина Його Слова утверджує нас. На нас лежить відповідальність бути ради Господа Ісуса найкращими в місті працівниками і вчителями, учнями і студентами, підприємцями і благодійниками щоб люди бачачи наше життя і вчинки прославляли нашого небесного Отця. Бо ми, Ірпінська Біблійна Церква є Божим світильником, світло якого відкриває хрест Ісуса, Його спасіння, Його правду людям Ірпеня, Бучі, Госптомеля, Ворзеля, Києва і далі.  

Немає коментарів:

Дописати коментар