Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали. Але Бог воскресив Його з мертвих! Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми. (Дiї 13:29-31)
В стрічці новин соц. мережі натрапив на дещо саркастичний вислів.
Вислів має на меті поконфронтувати з такою модерною тезою, що релігія то виключно інтимна справа і про це не говорять. Вірить людина собі глибоко в серці і це її приватна справа. Безперечно, вірування завжди зачіпають глибинну суть особистості і є реальністю серця.
І все ж... В серцевині самої християнської віри закладене розуміння, що вірою діляться і це та внутрішня категорія, яка завжди має своє видиме вираження. Насамперед віра визначає мислення. Тоді віра і мислення визначають дії як у звичних життєвих обставинах, так і особливо у критичних.
Для християн також категоричної важливості має розуміння, що віра розділяється і підтримується колективно - на церквоних богослужіннях і в домашніх групах.
З досвіду життя першої церкви довідуємося, що свідки воскреслого Ісуса розповідають про Спасителя іншим людям. Бо вірити у Воскреслого означає розповідати про Нього. Таким чином для сповідуючого живого Ісуса християнина вірити в душі ідентичне розповіді про свою віру іншим і розділення її у колі церковної родини.
Немає коментарів:
Дописати коментар