ДЕНЬ 4: ЛЮБОВ ВІДДАЄ

Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. (Вiд Матвiя 26:15)

Це було шоком для учнів - ні, навіть не те, що жінка увірвалася в чоловіче товариство, хоча це і було незвично і неприродньо. Неймовірної ціни марнотратство - ось це було справжнім шоком. Розкішний парфум непристойно високої ціни був просто вилитий на голову - весь і одразу. Це обурило всіх чоловіків: "Нащо таке марнотратство?" - марно бідкалися вони, підраховуючи не нагодованих за чужий рахунок вдів і бідняків...

Здається той, хто розумівся на грошах (Матвій митник) навмисно поміщає одразу після розповіді про розтрату, історію про заробіток.  Якщо у першому випадку маємо справу з невимовною щедрістю що йшла з любові та вдячності до Ісуса то друга не має пояснення своєю цинічнічністю. 

"Що хочете дати мені, і я вам Його видам?" – так "шкурно" й дешево виглядає зрада. Коли мова йде про "мене", "моє" і "мені" - то не має значення три унікальні роки, проведені в спільноті, не мають ваги і  неповторні чуда, зцілення, вздоровлення, нічо сокровенне, близьке і дружнє не відіграє ніякої ролі. При дзвоні чи шелесті мамони раптом втрачається пам'ять. Прагнення володіти ще з Едему пов'язане з прокляттям, бо штовхає людину на найгірший вибір. 

Як виглядає сучасний Юда? Чи можна його віднайти у церкві серед пасторів, проповідників, музикантів, лідерів, відвідувачів? Нажаль можна і у великій небезпеці є кожен, хто шукає божого виключно своєї користі ради, хто не отримавши прошеного проголошує Бога мертвим, хто любить лише себе. Той дешево продає Господа і сьогодні, бо прибуток рішає і оправдовує усе. Сучасний Юда цинічніший - він не йде вішатися, бо давно совість приручив, ба навіть він десь глибоко сподівається що Господь милостивий і усе пойме, покриє і простить... От це правда, успіти б...

А от у тій жінці, яку євангелист Матвій не називає по імені маємо неймовірний пам'ятник і приклад любові, яка дарує себе, яка може бути не раціональна, яка підпадає під осуд, яка може порушувати установлені норми але яка приймається Господом тому так охоче, бо має Його своїм зосередженням.  

Така любов не зберігає, а розтрачує.  

Така любов віддає найкоштовніше з усього що має. 

Така любов не займається релігію а бачить перед собою Ісуса. 

Така любов не забувається.