Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб... І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих. (Від Іоана 21:9, 14)
Автор Євангелії поміщає нас в особливу атмосферу. Семеро учнів намарно працювали не покладаючи рук. Результат нічної роботи - відсутність будь-якого результату. Та коли з'являється Ісус, усе починає дивним чином мінятися. Спочатку зловилося безліч риби у час, коли ловитися вона не повинна. Тоді для утомлених рибаків хтось уже приготував сніданок. Згодом вирішується психологічно-моральна проблема – камінь звалюється з душі Петра і він дістає перспективу і завдання. А ще все якось стало на свої місця – є Учитель, а навколо Нього учні. Знову як і раніше. Учитель умівє об'єднувати, впорядковувати і зфокусовувати. А ще вміє смажити рибку і роздобувати хліба... Хочеться жити і працювати, йти і служити.
Мене захоплює описання того ранку, коли воскреслий Ісус втретє з'являється учня. Здається, що все просте, вчинене Ісусом є вкрай значним, бо пронизане деталями щирої уваги до людей, з якими Він має справу. У діях Ісуса є щось таке, що подібне на ніжну любов. Колись апостол Павло зрозумівши, буде про це ж вчити християн в Римі: "Будьте братолюбні один до одного з ніжністю..." (12:10)
Приклад Воскреслого є дороговказом для кожного християнського лідера-служителя. Не всім це властиво і багатьом, як мені, дається важко, але Господь виказує таке тепло і добрість, що я не можу не слідувати за Ним. А якщо Він продовжує служити мені, то як можу не служити братам...
Немає коментарів:
Дописати коментар