...третього дня Він воскрес за Писанням, і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. (1-е до коринтян 15:4-10 UBIO)
Ісус після воскресіння з'являвся людям. Досвід таких зустрічей докорінно змінював людей. Вони сповнювалися глибокою довірою до Учителя, найретельнішим чином згадували усі Його слова вчення (згодом дехто з них навіть їн записав у Євангелії) і намагалися кожному єрусалимлянину сказати що Учитель Ісус то таки насправді Месія.
Три дні потрібно було людині гострого розуму, глибокої освіти і ревнивої побожності щоб усе переосмислити з нової перспективи - Ісус з Назарету таки живий і Він насправді Месія.
... Чого тільки історики і богослови не напишуть про апостола Павла (малий - таке латинське ім'я взяв Савл) - і будуть мати рацію бо його вклад у Боже Царство неймовірно великий. Так ап. Павло пересадив християнську віру з юдаїзму до язичників, він допоміг зформуватися християнському богослов'ю, бо ясно у світлі і дусі Ісусового вчення відділив Церкву всіх народів від національної релігії Ізраїлю.
Про себе Павло напише найгірші слова, обізвавши себе недоношеним лише щоб підкреслити свою виключну залежність від благодаті. Благодать – це унікальна Божа милість, яку не можна ні заслужити ні заробити але яка єдина здатна підняти людину і наповнити її божественною силою любові.
Чому ж так мало християн досягають чогось значного як Павло апостол? Бо не слухняні радикальному послуху і упокоренню щоб діяти залежно від Божої благодаті.
Немає коментарів:
Дописати коментар